продовгуватий
ПРОДОВГУВА́ТИЙ, а, е.
Те саме, що продовга́стий.
В Елеонори стрункий стан, круто зведені чорні брови, продовгуваті, схожі на сливи, очі, сповнені вогню (М. Чабанівський);
В Андрія Орлика було трохи продовгувате лице з блідуватим пушком на верхній губі, бороді та висках (С. Чорнобривець).
Словник української мови (СУМ-20)