продовгуватий

продовгува́тий

-а, -е.

Те саме, що продовгастий.

Значення в інших словниках

1. продовгуватий — продо́вгува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. продовгуватий — див. довгий  Словник синонімів Вусика
3. Продовгуватий — Довгастий  Неправильно-правильно
4. продовгуватий — Довгастий, подовжастий  Словник чужослів Павло Штепа
5. продовгуватий — ПРОДОВГУВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що продовга́стий. В Елеонори стрункий стан, круто зведені чорні брови, продовгуваті, схожі на сливи, очі, сповнені вогню (М. Чабанівський); В Андрія Орлика було трохи продовгувате лице з блідуватим пушком на верхній губі, бороді та висках (С. Чорнобривець).  Словник української мови у 20 томах
6. продовгуватий — ДОВГА́СТИЙ (у якого довжина більша за ширину), ВИ́ДОВЖЕНИЙ, ВИ́ТЯГНЕНИЙ, ВИ́ТЯГНУТИЙ, ПОДО́ВЖЕНИЙ, ДОВГУВА́ТИЙ, ПОДОВГА́СТИЙ, ПРОДОВГА́СТИЙ, ПРОДОВГУВА́ТИЙ, ЛІНІ́ЙНИЙ спец., ПОДОВЖА́СТИЙ діал.; ОВА́ЛЬНИЙ (заокруглений).  Словник синонімів української мови
7. продовгуватий — ПРОДО́ВГУВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що продовга́стий. В продовгуватій кімнаті, заставленій стільцями,.. біля розісланої на столі карти стояв командуючий (Ю. Бедзик, Полки..  Словник української мови в 11 томах