прожарювати

ПРОЖА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОЖА́РИТИ, рю, риш, док., що.

1. Жарити (у 1 знач.) до повної готовності.

2. спец. Піддавати що-небудь дії високої температури для очищення, дезінфекції, гартування і т. ін.

Можна прожарювати ґрунт [для знезараження] на жаровнях, змочивши його попереду водою (з наук. літ.).

3. Дуже прогрівати що-небудь (про теплові промені).

4. тільки док. Жарити (у 1, 2 знач.) якийсь час.

Значення в інших словниках

1. прожарювати — прожа́рювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. прожарювати — -юю, -юєш, недок., прожарити, -рю, -риш, док., перех. 1》 Жарити (у 1 знач.) до повної готовності. 2》 спец. Піддавати що-небудь дії високої температури з метою очищення, дезінфекції, гартування і т. ін. 3》 Дуже прогрівати що-небудь (про теплові промені).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прожарювати — ГРІ́ТИ (передавати своє тепло), НАГРІВА́ТИ, ЗІГРІВА́ТИ (ЗОГРІВА́ТИ), ОБІГРІВА́ТИ, ОГРІВА́ТИ, ВИГРІВА́ТИ, ОТЕ́ПЛЮВАТИ рідше, ОТЕПЛЯ́ТИ рідше, ЗАГРІВА́ТИ діал.; ПРИГРІВА́ТИ (злегка); ПРОГРІВА́ТИ (частково); ПРОПІКА́ТИ, ПРОСМА́ЖУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
4. прожарювати — ПРОЖА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОЖА́РИТИ, рю, риш, док., перех. 1. Жарити (у 1 знач.) до повної готовності. 2. спец. Піддавати що-небудь дії високої температури з метою очищення, дезинфекції, гартування і т. ін.  Словник української мови в 11 томах