прожиток

ПРОЖИ́ТОК, тку, ч.

1. Засоби для існування.

Вона ходила копати буряки і з того добувала прожиток для себе (М. Коцюбинський);

Не виглядай, що тобі подадуть готовеньке, тут зумій відшукати собі денний прожиток та ще й учися (Ю. Збанацький).

2. рідко. Те саме, що прожива́ння 1.

– Треба тільки пообіцяти їм [переселенцям] років на п'ятнадцять – двадцять волю з тим, щоб вони за прожиток на панському ґрунті платили невеликий чинш, орали землю і збирали врожай (З. Тулуб).

3. діал. Життя.

Дай їй, Боже, прожиток щасливий за її щирість! (І. Франко);

Заки зачне [Славко] свій самостійний прожиток, то ще не один рочок пробіжить (Л. Мартович).

(1) На прожи́ток – для того, щоб існувати.

І жупани, і худобу покинув він їй на прожиток (П. Куліш);

– Оце .. зароблю на прожиток і подамся в Одесу, на робітфак... (С. Олійник).

Значення в інших словниках

1. прожиток — прожи́ток іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. прожиток — див. їда  Словник синонімів Вусика
3. прожиток — -тку, ч. 1》 Засоби до існування. На прожиток — для того, щоб існувати. 2》 рідко. Те саме, що проживання 1). 3》 діал. Життя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. прожиток — ЖИТТЯ́ (повсякденний спосіб існування когось), ПО́БУТ, БУТТЯ́, ІСНУВА́ННЯ, ЖИТТЯ́-БУТТЯ́ розм., ЖИТУ́ХА фам., ПРОЖИВА́ННЯ рідше, ЖИТІЄ́ ірон. рідше, ПРОЖИ́ТОК діал.  Словник синонімів української мови
5. прожиток — Прожи́ток, -тку, -ткові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. прожиток — ПРОЖИ́ТОК, тку, ч. 1. Засоби для існування. Вона ходила копати буряки і з того добувала прожиток для себе (Коцюб., І, 1955, 66); Не виглядай, що тобі подадуть готовеньке, тут зумій відшукати собі денний прожиток та ще й учися (Збан., Сеспель, 1961, 163).  Словник української мови в 11 томах