прокажена
ПРОКАЖЕ́НА, ної, ж.
Жін. до прокаже́ний.
* У порівн. Ти сама Помолишся своїм пенатам, Сама вечерять сядеш в хаті... Ні, не вечерять, а ридать, Ридать, і долю проклинать, І сивіть, кленучи. І горе! Умреш єси на самоті, Мов прокажена! (Т. Шевченко).
Словник української мови (СУМ-20)