прокажена
ПРОКАЖЕ́НА, ної, ж. Жін. до прокаже́ний.
*У порівн. Ти сама Помолишся своїм пенатам, Сама вечерять сядеш в хаті… Ні, не вечерять, а ридать, Ридать, і долю проклинать, І сивіть, кленучи. І горе! Умреш єси на самоті, Мов прокажена! (Шевч., II, 1963, 284).
Словник української мови (СУМ-11)