прокигикати
ПРОКИГИ́КАТИ, и́чу, и́чеш.
Док. до киги́кати.
Тиша кругом – мертва тиша! Тільки чайка десь жалібно прокигиче, діток, може, скликаючи (Д. Мордовець);
Прокигиче чайка: цій мало землі, притулитись бідній ніде (О. Десняк).
Словник української мови (СУМ-20)