Словник української мови в 11 томах

прокигикати

ПРОКИГИ́КАТИ, и́чу, и́чеш. Док. до киги́кати.

Тиша кругом — мертва тиша! Тільки чайка десь жалібно прокигиче, діток, може, скликаючи (Морд., І, 1958, 87);

Прокигиче чайка: цій мало землі, притулитись бідній ніде (Десняк, II, 1955, 311).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. прокигикати — прокиги́кати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. прокигикати — -ичу, -ичеш. Док. до кигикати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прокигикати — ПРОКИГИ́КАТИ, и́чу, и́чеш. Док. до киги́кати. Тиша кругом – мертва тиша! Тільки чайка десь жалібно прокигиче, діток, може, скликаючи (Д. Мордовець); Прокигиче чайка: цій мало землі, притулитись бідній ніде (О. Десняк).  Словник української мови у 20 томах