прокид

ПРО́КИД, у, ч., заст., поет.

Дія за знач. проки́нутися, прокида́тися.

День – не день, а тяжкий прокид серед ночі. Життя – домовина темна та німа (П. Грабовський);

Вона сьогодні нібито зо сну Прокинулась, та радості немає У прокиді (М. Рильський);

* У порівн. [Дієго:] Величний Схід! Мільйонів рух у сяйві легендарнім, Мов прокид для нового. Крізь туман Газетних байок раптом він у космос Ракету кида і дивує світ То подвигом, то думкою пророка (І. Муратов).

Значення в інших словниках

1. прокид — про́кид іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. прокид — Пробудження, у фр. просип; (не остаточний) напівсон, у фр. просоння.  Словник синонімів Караванського
3. прокид — -у, ч., заст., поет. Дія за знач. прокинутися, прокидатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. прокид — ПРОБУ́ДЖЕННЯ, ПРО́КИД поет., ОБУ́ДА заст.; ПРОСО́ННЯ розм. (неповне). Раптове пробудження і подорож у передсвітанковій млі не припали до смаку дівчині (Л. Дмитерко); Вона сьогодні нібито зо сну Прокинулась, та радості немає У прокиді (М.  Словник синонімів української мови
5. прокид — ПРО́КИД, у, ч., заст., поет. Дія за знач. проки́нутися, прокида́тися. День — не день, а тяжкий прокид серед ночі. Життя — домовина темна та німа (Граб.  Словник української мови в 11 томах
6. прокид — Прокид, -ду м. Пробужденіе. Прокид від сну. К. Дз. 110.  Словник української мови Грінченка