прокуликати
ПРОКУЛИКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., діал.
Куликати якийсь час.
Отак і день до вечора прокуликають, як свято, а як будень та робота, що нема часу, то тільки полуднуючи та підвечіркуючи – і то небагато, аби, знаєте, горло прополоскати, щоб смачніше з'їлось (А. Свидницький).
Словник української мови (СУМ-20)