пролісковий
ПРО́ЛІСКОВИЙ, а, е.
Прикм. до про́ліска і про́лісок¹.
Я – перша квіточка весни, Я пролісковий цвіт. Я пережив зимові сни І знов родивсь на світ (М. Познанська);
// Який має колір проліски, проліска.
Подруги вели між собою розмову, що пролісковий цвіт молодить і що наші вишивальниці полюбляють ясні барви (К. Гордієнко);
Помовчала [Тетяна Павлівна] хвилину і обережно запитала: – Ти любиш кого, Марійко? – звела на неї свої глибокі проліскові очі (І. Цюпа).
Словник української мови (СУМ-20)