промарудитися
ПРОМАРУ́ДИТИСЯ, джуся, дишся, док., розм.
Марудитися якийсь час.
В стельмашні він поставив її [гармату] на дерев'яний хід, а ковалі довго промарудились біля замка, в якому не було ролика, що відтягує ударний механізм, потім до замка уміло приклепали чималу залізяку (М. Стельмах);
Копистка зостався в конторі сам і “героїчно” промарудився без малого годину (Я. Гримайло);
Добрих три-чотири години промарудилася там [у бібліотеці] Сахно серед книжок і викладок, аж поки вправний лакей покликав її обідати (Ю. Смолич).
Словник української мови (СУМ-20)