проноза

ПРОНО́ЗА, и, ч. і ж., розм.

Спритна, хитра людина; пройдисвіт, пронира.

А Микита, той проноза. Ну ж метати риби з воза, В кадці лиш лишився квас (І. Франко);

Він показав себе ще в студентські роки: користався репутацією хитрої пронози, людини собі на умі... (О. Бойченко);

А Васюта Ніженський водивсь у старовину з ляхами, так проноза вже добрий: брязнув капшуком перед владикою – той і вимудрував щось на Сомка (П. Куліш);

// Людина, яка вміє вийти зі скрутного становища.

Нужденність і покора, ще й ніби байдужість до всього. Тільки по вицвілих на сонці очах видно, що ж таки проноза, що доля котила його і за вітром, і проти вітру. У тих очах – і щирість, і подивування, й сподівання якось викрутитись (Ю. Мушкетик).

Значення в інших словниках

1. проноза — проно́за іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. проноза — Не промах, пролаза, п. в'юн; п! ПРОЙДА.  Словник синонімів Караванського
3. проноза — див. спритний; хитрий  Словник синонімів Вусика
4. проноза — -и, ч. і ж., розм. Спритна, хитра людина; пронира.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. проноза — ПРОЙДИ́СВІТ розм. (хитра і спритна у своїх вчинках людина), АВАНТЮРИ́СТ, АВАНТУ́РНИК, ПРО́ЙДА розм., ПРОНО́ЗА розм., ПРОНИ́РА розм., ПРОЛА́ЗА розм., ШЕ́ЛЬМА розм., В'ЮН розм., ЛОВКА́Ч розм., ПРОЙДО́ХА розм., ЗУХ фам., ЕКВІЛІБРИ́СТ ірон., ХЛЮСТ зневажл.  Словник синонімів української мови
6. проноза — ПРОНО́ЗА, и, ч. і ж., розм. Спритна, хитра людина; пронира. А Микита, той проноза. Ну ж метати риби з воза, В кадці лиш лишився квас (Фр., XII, 1953, 12); Він показав себе ще в студентські роки: користався репутацією хитрої пронози, людини собі на умі… (Бойч., Молодість, 1949, 201).  Словник української мови в 11 томах
7. проноза — Проно́за, -зи об. Проныра. К. ЧР. 426. Тут всякії були пронози, перекупки і шмаровози, жиди, міняти, шинкарі. Котл. Ен. III. 44. Водивсь у старовину з ляхами, так проноза вже добрий. К. ЧР. 26.  Словник української мови Грінченка