Словник української мови у 20 томах

пронюханий

ПРОНЮ́ХАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до проню́хати;

// проню́хано, безос. пред.

Треба ж було зробити таку капітальну дурницю – піти на ті вечорниці... Бути не може, щоб не пронюхано, хто там був, про що балакано!.. (М. Коцюбинський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. пронюханий — проню́ханий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. пронюханий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до пронюхати. || пронюхано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пронюханий — ПРОНЮ́ХАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до проню́хати; // проню́хано, безос. присудк. сл. Треба ж було зробити таку капітальну дурницю — піти на ті вечорниці… Бути не може, щоб не пронюхано, хто там був, про що балакано! .. (Коцюб., І, 1955, 165).  Словник української мови в 11 томах