пронюханий
ПРОНЮ́ХАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до проню́хати;
// проню́хано, безос. пред.
Треба ж було зробити таку капітальну дурницю – піти на ті вечорниці... Бути не може, щоб не пронюхано, хто там був, про що балакано!.. (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)