пронюханий

проню́ханий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до пронюхати.

|| пронюхано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. пронюханий — проню́ханий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. пронюханий — ПРОНЮ́ХАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до проню́хати; // проню́хано, безос. пред. Треба ж було зробити таку капітальну дурницю – піти на ті вечорниці... Бути не може, щоб не пронюхано, хто там був, про що балакано!.. (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах
3. пронюханий — ПРОНЮ́ХАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до проню́хати; // проню́хано, безос. присудк. сл. Треба ж було зробити таку капітальну дурницю — піти на ті вечорниці… Бути не може, щоб не пронюхано, хто там був, про що балакано! .. (Коцюб., І, 1955, 165).  Словник української мови в 11 томах