Словник української мови у 20 томах

пропітнілий

ПРОПІТНІ́ЛИЙ, а, е.

Дієпр. акт. до пропітні́ти;

// у знач. прикм.

Увечері будівники напнули біля потоку намети і, поскидавши свої пропітнілі сорочки, на яких білими розводами повиступала сіль, заходилися вмиватись (О. Гончар).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. пропітнілий — пропітні́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. пропітнілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до пропітніти. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пропітнілий — ПРОПІТНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до пропітні́ти; // У знач. прикм. Увечері будівники напнули біля потоку намети і, поскидавши свої пропітнілі сорочки, на яких білими розводами повиступала сіль, заходилися вмиватись (Гончар, І, 1954, 540).  Словник української мови в 11 томах