Великий тлумачний словник сучасної мови

пропітнілий

пропітні́лий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до пропітніти.

|| у знач. прикм.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. пропітнілий — пропітні́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. пропітнілий — ПРОПІТНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до пропітні́ти; // у знач. прикм. Увечері будівники напнули біля потоку намети і, поскидавши свої пропітнілі сорочки, на яких білими розводами повиступала сіль, заходилися вмиватись (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
  3. пропітнілий — ПРОПІТНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до пропітні́ти; // У знач. прикм. Увечері будівники напнули біля потоку намети і, поскидавши свої пропітнілі сорочки, на яких білими розводами повиступала сіль, заходилися вмиватись (Гончар, І, 1954, 540).  Словник української мови в 11 томах