пропітнілий
ПРОПІТНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до пропітні́ти;
// У знач. прикм.
Увечері будівники напнули біля потоку намети і, поскидавши свої пропітнілі сорочки, на яких білими розводами повиступала сіль, заходилися вмиватись (Гончар, І, 1954, 540).
Словник української мови (СУМ-11)