прорецензувати

ПРОРЕЦЕНЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, що і без дод.

Док. до рецензува́ти.

Письменник [І. Франко] .. не мав нагоди її [статтю] прорецензувати перед друком через свою затяжну хворобу (з мемуарної літ.);

Відвідувачів не цікавить, наскільки кваліфіковано ви прорецензуєте їхній рукопис, їм цікаво знати – хто рецензет? Простий смертний чи визнаний авторитет? (із журн.).

Значення в інших словниках

1. прорецензувати — прорецензува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. прорецензувати — -ую, -уєш, перех. і без додатка. Док. до рецензувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прорецензувати — ПРОРЕЦЕНЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, перех. і без додатка. Док. до рецензува́ти. Письменник [І. Франко].. не мав нагоди її [статтю] прорецензувати перед друком через свою затяжну хворобу (Письмен. зблизька, 1958, 11).  Словник української мови в 11 томах