пророкування
ПРОРОКУВА́ННЯ, я, с.
Дія і стан за знач. пророкува́ти.
– Чи добрим пророком був я колись, ще тоді, як тебе сватав? Чи справдились же мої пророкування? – Що справдились, то справдились! (Леся Українка);
Христя думала над сьогоднішнім бабиним пророкуванням.. “Тебе горе жде, тяжке тебе горе жде” (Панас Мирний);
Пророкування Черняка не справдились: хлопець наступного ранку не з'явився (М. Трублаїні).
Словник української мови (СУМ-20)