пророкування
ПРОРОКУВА́ННЯ, я, с. Дія та її результат за знач. пророкува́ти.
[Ономай:] Не лякай, пророчице, мене пророкуванням (Л. Укр., II, 1951, 286);
Христя думала над сьогоднішнім бабиним пророкуванням.. «Тебе горе жде, тяжке тебе горе жде» (Мирний, III, 1954, 332);
Пророкування Черняка не справдились: хлопець наступного ранку не з’явився (Трубл., Глиб. шлях, 1948, 72).
Словник української мови (СУМ-11)