проріджувати
ПРОРІ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОРІДИ́ТИ, джу́, ди́ш, док., що.
1. с. г. Видаляти з рядків посіяної технічної культури зайві рослини; проривати.
Щоб одержати добру товарну продукцію, доводиться проріджувати рослини в рядках (з наук. літ.);
Коли сіянці підростуть, їх треба прорідити (з наук. літ.);
// Зрізувати на кущах, кронах дерев зайві пагінці, гілки і т. ін. з метою поліпшення росту та плодоношення рослини.
У дорослих дерев проріджують загущені крони, вирізують поламані, хворі і сухі гілки, а також прикореневу поросль (з наук. літ.);
Пишно розрослися яблуні.., одна гілка глушила другу, і скільки тут треба докласти праці, щоб зрізати зайве віття, прорідити кожне дерево (О. Донченко).
2. перен. Робити менш густим, щільним (про волосся).
* У порівн. Роки прорідили волосся.
Словник української мови (СУМ-20)