проріджувати
ПРОРІ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОРІДИ́ТИ, джу́, ди́ш, док., перех.
1. с. г. Видаляти з рядків посіяної технічної культури зайві рослини; проривати.
Щоб одержати добру товарну продукцію, доводиться проріджувати рослини в рядках (Хлібороб Укр., 4, 1965, 31);
Коли сіянці підростуть, їх треба прорідити (Озелен. колг. села, 1955, 104);
// Зрізувати на кущах, кронах дерев зайві пагінці, гілки і т. ін. з метою поліпшення росту та плодоношення рослини.
У дорослих дерев прорізують загущені крони, вирізують поламані, хворі і сухі гілки, а також прикореневу поросль (Хлібороб Укр., 1, 1963, 33);
Пишно розрослися яблуні.., одна гілка глушила другу, і скільки тут треба докласти праці, щоб зрізати зайве віття, прорідити кожне дерево (Донч., IV, 1957, 228).
2. перен. Робити менш густим, щільним.
Роки прорідили волосся.
Словник української мови (СУМ-11)