Орфографічний словник української мови

проріджувати

прорі́джувати

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. проріджувати — -ую, -уєш, недок., прорідити, -джу, -диш, док., перех. 1》 с. г. Видаляти з рядків посіяної технічної культури зайві рослини; проривати. || Зрізувати на кущах, кронах дерев зайві пагінці, гілки і т. ін. з метою поліпшення росту та плодоношення рослини. 2》 перен. Робити менш густим, щільним.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. проріджувати — ПРОРІ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОРІДИ́ТИ, джу́, ди́ш, док., що. 1. с. г. Видаляти з рядків посіяної технічної культури зайві рослини; проривати. Щоб одержати добру товарну продукцію, доводиться проріджувати рослини в рядках (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. проріджувати — ПРОРІ́ДЖУВАТИ (видаляти з рядків посіяних рослин зайві; взагалі видаляти рослини, усувати гілки у гущині, заростях), ПРОЧИЩА́ТИ, ПРОРІ́ЗУВАТИ (ПРОРІЗА́ТИ) спец., ПРОТЕРЕ́БЛЮВАТИ діал.  Словник синонімів української мови
  4. проріджувати — ПРОРІ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОРІДИ́ТИ, джу́, ди́ш, док., перех. 1. с. г. Видаляти з рядків посіяної технічної культури зайві рослини; проривати. Щоб одержати добру товарну продукцію, доводиться проріджувати рослини в рядках (Хлібороб Укр.  Словник української мови в 11 томах