прорість
ПРО́РІСТЬ, рості, ж.
1. Густі сходи злакових або взагалі молоді пагони рослин.
На полях давно вже зеленіла буйна прорість, уже заєць міг сховатися в пшениці (Я. Качура);
Жадібно всмоктувала земля життєдайне тепло, тяглася до сонця незчисленними голками прорості (З. Тулуб);
Траплялись сонячні ранки, ранки теплих вітрів, що несли з далеких полів дух вогкого ґрунту й торішнього зілля, млосну запашність житньої прорості й набряклого яблуневого цвіту (В. Підмогильний);
Полин вже прорість гнав стрілчасту (М. Бажан);
* Образно. Я б хотів тобі сказати слово, Щоб ядерним падало зерном; Щоб зростала з нього щедра прорість (Л. Первомайський);
На небі рясно висипали зірки, вщерть заповнили кружальце – щілину у в'язці соломи над головою Саверія. Зійшла густими сходами така яра, сяйливо-срібна прорість; зорі – сліпучі, більші, менші і зовсім дрібні, як мак (М. Малиновська);
* У порівн. Доручай робити доповіді.. кожному молодому шахтареві.. Серце в них, як прорість, тягнеться до сонця (О. Донченко).
2. Тонкий прошарок жиру в м'ясі або м'яса в салі.
Із свинячої жирної грудинки з прорістю видаляють кістки, нарізують її дрібними кубиками, додають.. свинячого м'яса з окосту, яєць, .. цибулі, меленого перцю, солі. Все змішують і начиняють.. свинячий шлунок (з наук.-попул. літ.);
Наскрізь просвічують під сонцем два білих, з червоястою прорістю кусні сала (Микола Чернявський).
3. Незначний волосяний покров на нижній частині обличчя.
Прорість давно неголеної бороди.
Словник української мови (СУМ-20)