просвічуватися
ПРОСВІ́ЧУВАТИСЯ, ується, недок., ПРОСВІТИ́ТИСЯ, і́титься, док.
1. Світитися, проникаючи крізь що-небудь (про джерела світла).
Не було ще, певно, й сьомої години вечора, а на все велике село тьмяно просвічувався.. лише одним один вогник (В. Козаченко);
Бува, і в негоду просвітиться сонце (Яків Баш);
// Відсвічуватися чим-небудь, під дією світла набувати якогось відтінку і т. ін.
Високо над чолом бронзово просвічується попелясте волосся, чорні брови запитально скинуті вгору (П. Дорошко);
Дмитро провів Мірошниченка аж до розстані, що тьмяно просвічувалася іскорками вогкого піску (М. Стельмах).
2. перев. недок. Виднітися в проміжках, щілинах, просвітах між чим-небудь, проглядати крізь щось прозоре і т. ін.
Ластовиння так багато було на обличчі, на шиї, на лобі, що шкіра лише невеликими острівками просвічувалася рожевими плямами (О. Копиленко);
Біле пишне тіло так і просвічується крізь тонку шовкову сорочку (В. Кучер);
Неторкане молоко просвічується крізь товсте зелене скло (І. Волошин);
// Виділятися контуром, обрисом.
Неподалік від башти на відкритому місці просвічувалась фігура юнака (О. Гончар);
Праворуч тьмяно просвічувався молодий березняк (М. Стельмах).
3. Робитися прозорим під дією світла.
Христя почала зливати холодну воду в його жмені, котрі аж просвічувались при сонячному світі (Панас Мирний);
Над рікою захилиталось кустрате гніздо вогню, вихоплюючи з темряви нерівні шматки берега, а вода просвітилася до самого дна (М. Стельмах);
// Наповнюючись світлом, робитися прозорим або освітленим.
Вологі міхурі у вікнах княжого терему не просвітилися ще сонцем, і вікна більмами глипали на світ (Б. Лепкий);
Смерчі снігової пороші, .. просвічуючись на сонці, яскраво блискотіли, як риб'яча луска (Григорій Тютюнник);
Вдарила артилерія з обох боків. Ліс просвітився полум'ям наскрізь (О. Гончар).
4. перен. Те саме, що просві́чувати¹ 6.
Радість зустрічі просвічувалася з кожної рисочки обличчя обох цих людей (І. Сенченко);
Воно [обличчя] .. наскрізь просвічувалося добротою і ласкою (В. Минко);
Обличчя молодиці просвітилося жалісним усміхом (М. Стельмах).
5. тільки недок. Пас. до просві́чувати¹ 1, 4.
Словник української мови (СУМ-20)