просвічуватися

ПРОСВІ́ЧУВАТИСЯ, ується, недок., ПРОСВІТИ́ТИСЯ, і́титься, док.

1. Світитися, проникаючи крізь що-небудь (про джерела світла).

Не було ще, певно, й сьомої години вечора, а на все велике село тьмяно просвічувався.. лише одним один вогник (В. Козаченко);

Бува, і в негоду просвітиться сонце (Яків Баш);

// Відсвічуватися чим-небудь, під дією світла набувати якогось відтінку і т. ін.

Високо над чолом бронзово просвічується попелясте волосся, чорні брови запитально скинуті вгору (П. Дорошко);

Дмитро провів Мірошниченка аж до розстані, що тьмяно просвічувалася іскорками вогкого піску (М. Стельмах).

2. перев. недок. Виднітися в проміжках, щілинах, просвітах між чим-небудь, проглядати крізь щось прозоре і т. ін.

Ластовиння так багато було на обличчі, на шиї, на лобі, що шкіра лише невеликими острівками просвічувалася рожевими плямами (О. Копиленко);

Біле пишне тіло так і просвічується крізь тонку шовкову сорочку (В. Кучер);

Неторкане молоко просвічується крізь товсте зелене скло (І. Волошин);

// Виділятися контуром, обрисом.

Неподалік від башти на відкритому місці просвічувалась фігура юнака (О. Гончар);

Праворуч тьмяно просвічувався молодий березняк (М. Стельмах).

3. Робитися прозорим під дією світла.

Христя почала зливати холодну воду в його жмені, котрі аж просвічувались при сонячному світі (Панас Мирний);

Над рікою захилиталось кустрате гніздо вогню, вихоплюючи з темряви нерівні шматки берега, а вода просвітилася до самого дна (М. Стельмах);

// Наповнюючись світлом, робитися прозорим або освітленим.

Вологі міхурі у вікнах княжого терему не просвітилися ще сонцем, і вікна більмами глипали на світ (Б. Лепкий);

Смерчі снігової пороші, .. просвічуючись на сонці, яскраво блискотіли, як риб'яча луска (Григорій Тютюнник);

Вдарила артилерія з обох боків. Ліс просвітився полум'ям наскрізь (О. Гончар).

4. перен. Те саме, що просві́чувати¹ 6.

Радість зустрічі просвічувалася з кожної рисочки обличчя обох цих людей (І. Сенченко);

Воно [обличчя] .. наскрізь просвічувалося добротою і ласкою (В. Минко);

Обличчя молодиці просвітилося жалісним усміхом (М. Стельмах).

5. тільки недок. Пас. до просві́чувати¹ 1, 4.