просланий
ПРО́СЛАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до просла́ти.
На просланім чапані, звівши покляклі руки до сходу сонця, молився Ісен-Джан (Іван Ле);
На просланому рушнику лежали шматки черствого кукурузногор хліба (М. Циба);
// про́слано, безос. пред.
В коридорах та кімнатах прослано вичищені, вибиті, старанно повитрушувані.. килимки (В. Козаченко).
2. у знач. прикм. Який прослався куди-небудь, у якомусь напрямку (про шлях, стежку і т. ін.).
Перед ними просланий у далі шлях.
Словник української мови (СУМ-20)