прослуханий
ПРОСЛУ́ХАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до прослу́хати 1–3;
// у знач. ім. прослу́хане, ного, с. Те, що хто-небудь прослухав.
З прослуханого розмова переходила на сучасну тему, молодиці згадували різні випадки свавільства окупантів (Д. Бедзик).
Словник української мови (СУМ-20)