прослуханий
ПРОСЛУ́ХАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прослу́хати 1-3;
// у знач. ім. прослу́хане, ного, с. Те, що хто-небудь прослухав.
З прослуханого розмова переходила на сучасну тему, молодиці згадували різні випадки свавільства окупантів (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 21).
Словник української мови (СУМ-11)