прослуханий

прослу́ханий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до прослухати 1-3).

|| у знач. ім. прослухане, -ного, с. Те, що хто-небудь прослухав.

Значення в інших словниках

1. прослуханий — прослу́ханий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. прослуханий — ПРОСЛУ́ХАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до прослу́хати 1–3; // у знач. ім. прослу́хане, ного, с. Те, що хто-небудь прослухав. З прослуханого розмова переходила на сучасну тему, молодиці згадували різні випадки свавільства окупантів (Д. Бедзик).  Словник української мови у 20 томах
3. прослуханий — ПРОСЛУ́ХАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прослу́хати 1-3; // у знач. ім. прослу́хане, ного, с. Те, що хто-небудь прослухав. З прослуханого розмова переходила на сучасну тему, молодиці згадували різні випадки свавільства окупантів (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 21).  Словник української мови в 11 томах