просмолений

ПРОСМО́ЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до просмоли́ти.

Був він [човен] .. латаний-перелатаний, наскрізь просмолений, з розбитими кочетами, набубнявілими веслами (Л. Дмитерко);

Чумаки їдуть з Криму в темних, просмолених сорочках (О. Довженко);

Смик-шарп мотузком – і вже човник мчить тебе між очеретами, попід вербами летить, просмолений, аж носа задер, аж підскакує на воді (О. Гончар);

Тхне смаженою рибою, мокрим, просмоленим деревом, свіжими, в олії смаженими оладками, часником, цибулею та вареною квасолею (Н. Королева).

2. у знач. прикм. Який просякнув смолою, вкрився плямами смоли.

Ще з полудня між заробітчанами.. стали з'являтися дніпровські матроси, вантажники та якісь енергійні просмолені юнаки (О. Гончар);

Чорні люди, у просмоленому чорному щдязці, витягають умерлих з будинків, підбирають на вулицях, у дворах мечетей, на базарах (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. просмолений — просмо́лений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. просмолений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до просмолити. || просмолено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Який просякнув смолою, вкрився плямами смоли.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. просмолений — СМОЛЯНИ́Й (із смолою), СМОЛЯНИ́СТИЙ, СМОЛИ́СТИЙ, СМОЛЯ́СТИЙ, ПРОСМО́ЛЕНИЙ (просочений смолою). Смоляний факел; Смолиста сосна; Просмолений човен.  Словник синонімів української мови
4. просмолений — Просмо́лений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. просмолений — ПРОСМО́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до просмоли́ти. Був він [човен].. латаний-перелатаний, наскрізь просмолений, з розбитими кочетами, набубнявілими веслами (Дмит., Наречена, 1959, 156); Чумаки їдуть з Криму в темних, просмолених сорочках (Довж.  Словник української мови в 11 томах