Словник української мови у 20 томах

простежуваний

ПРОСТЕ́ЖУВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до просте́жувати.

Регулярно простежуване явище;

// просте́жувано, безос. пред.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. простежуваний — просте́жуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови