простенько

ПРОСТЕ́НЬКО.

Присл. до просте́нький.

Тоньова кімнатка була убрана зовсім простенько (І. Франко);

Це був чоловік уже літній і зовсім непоказний з себе: невеличкого зросту, мішкуватий, одягнутий надто простенько (Яків Баш);

Дядько мій був собі от козак, не бідний, ні багатий і жив собі простенько (Б. Лепкий).

Значення в інших словниках

1. простенько — просте́нько прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. простенько — Присл. до простенький.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. простенько — ПРОСТЕ́НЬКО. Присл. до просте́нький. Тоньова кімнатка була убрана зовсім простенько (Фр., III, 1950,341); Це був чоловік уже літній і зовсім непоказний з себе: невеличкого зросту, мішкуватий, одягнутий надто простенько (Баш, Надія, 1960, 39).  Словник української мови в 11 томах