простонароддя
ПРОСТОНАРО́ДДЯ, я, с., збірн., заст.
Люди, що належать до непривілейованого класу, пепривілейованої верстви населення.
Лице не голене, .. вуса і брови свого кольору; убрання сіре, не шовкове й не кольорове. Одне слово, всі ознаки людини з простонароддя, – робітник або зовсім маленький урядовець (В. Винниченко);
По Пітеру, навіть серед простонароддя, вже розповідали про приїжджого негра всякі чудеса (О. Ільченко).
Словник української мови (СУМ-20)