Словник української мови у 20 томах

простонароддя

ПРОСТОНАРО́ДДЯ, я, с., збірн., заст.

Люди, що належать до непривілейованого класу, пепривілейованої верстви населення.

Лице не голене, .. вуса і брови свого кольору; убрання сіре, не шовкове й не кольорове. Одне слово, всі ознаки людини з простонароддя, – робітник або зовсім маленький урядовець (В. Винниченко);

По Пітеру, навіть серед простонароддя, вже розповідали про приїжджого негра всякі чудеса (О. Ільченко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. простонароддя — простонаро́ддя іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. простонароддя — -я, с., збірн. Люди, що належать до непривілейованого класу, непривілейованої верстви населення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. простонароддя — ПРОСТО́ЛЮД заст. (люди, що належали до непривілейованих верств суспільства; з погляду привілейованих верств — з відтінком зверхності, зневажливості), ПРОСТОЛЮ́ДДЯ, ПРОСТОНАРО́ДДЯ, ПРОСТОТА, ПРОСТА́ЦТВО, ЧЕРНЬ зневажл., ПЛЕБС зневажл., ГОЛО́ТА зневажл.  Словник синонімів української мови