простонародний

ПРОСТОНАРО́ДНИЙ, а, е. заст.

Прикм. до простонаро́ддя.

Наші нові поети й письменники черпали теми для своїх творів із традицій козацьких, із житя [життя] простонародного (В. Стефаник);

Простонародна мова;

// Характерний для простого народу, непривіліованих верств населення.

Маргарита Порфирівна, коли сердилася, подумки вдавалася до простонародних слівв (Б. Антоненко-Давидович);

Валіде наперед здогадувалася, як різонутть оті простонародні пісеньки...витончений слух повелителя (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. простонародний — простонаро́дний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. простонародний — -а, -е. Прикм. до простонароддя. Простонародна мова.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. простонародний — Посполитий, див. простий  Словник чужослів Павло Штепа
4. простонародний — ПРО́СТИ́Й (про людину — належний до непривілейованої верстви суспільства; про звичаї, особливості, життя таких людей), ПРОСТА́ЦЬКИЙ, ПРОСТЕ́ЦЬКИЙ розм., ЧО́РНИЙ заст.; ПРОСТОНАРО́ДНИЙ, ПЛЕБЕ́ЙСЬКИЙ, ПРОСТОЛЮ́ДНИЙ заст. (перев. про звичаї, життя).  Словник синонімів української мови