просторище
ПРОСТО́РИЩЕ, а, с., рідко.
Широкий простір.
Безліч речей розмістилося скрізь у просторищах світу, Краю ж йому не знайти, хоч куди б ти думками полинув (М. Зеров);
Мого несхибного ножа Не з'їсть, не вищербить іржа, Товаришів знайду я вірних – І на просторищах незмірних У краї рідному моїм Ударить грізно судний грім! (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)