Словник української мови у 20 томах

просторо

ПРОСТО́РО.

Присл. до просто́рий.

[Арсен (озираючи кімнату):] О добре живемо! Просторо... (З. Мороз);

Степ, як дим, той, розіслався Просторо, широко (І. Манжура);

Параска Власенко завжди була близькою до зеленого царства навколишності, в ньому почувала себе вільно, просторо (з наук. літ.);

Про жіночу газету мама напише свою думку просторіше (Леся Українка);

// у знач. пред.

Голосно і просторо стало округи, у свіжім гаю пахучім... (Марко Вовчок);

Там [у кав'ярні] лиш раз на рік .. трудно було здобути місце, а тепер вільно й просторо (М. Коцюбинський);

В Бериславі тримали [Кабашні] для чумаків власні пароми... Просторо було тоді тут Кабашним (О. Гончар);

Навіки западе в пам'ять вечірня польова дорога! Серед зеленого привілля так просторо (К. Гордієнко).

ПРО́СТО́РО.

Присл. до просто́рий.

[Арсен озираючи кімнату):] О, добре живемо! Просторо (З. Мороз);

Степ, як дим той, розіслався Просторо, широко (І. Манжура);

Параска Власенко завжди була близькою до зеленого царства навколишності, в ньому почувала себе вільно, просторо (з наук. літ.);

Про жіночу газету мама напише свою думку просторіше (Леся Українка);

Густий, свіжий сад ,просторо розкидані оселі, ий будинок, і серед двору високий журавель над криницею (М. Івченко);

// у знач. пред.

Голосно і просторо стало округи, у свіжім гаю пахучім... (Марко Вовчок);

Там [у кав'ярні] лиш раз на рік.. трудно було здобути місце, а тепер вільно й просторо (М. Коцюбинський);

Оперезаний Дніпром, ліниво лежить собі на широкому лузі городок;...пригорнувшись до нього, сміїться своїми дрібними біленькими хатами село;...широко, просторо, вільно (В. Винниченко);

Стояли ясні дні, і йшли ясні дні.За міськими левадами сторожили простори, і було просторо, а на душах темно (М. Хвильовий);

В Бериславі тримали [Кабашні] для чумаків власні пороми... Просторо було тоді тут Кабашним (О. Гончар);

Навіки западе в пам'ять вечірня польова дорога! Серед зеленого привілля думкам так просторо! (К. Гордієнко);

Аж навіть жити хочеться мені. Як гарно в хаті, як просторо в сінях! Як оживають ниви і сади! (Л. Костенко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. просторо — про́сто́ро прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. просторо — Присл. до просторий. || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. просторо — Про́сторо нар. 1) Просторно. Ти казав — тісно буде, аж воно зовсім просторо. Харьк. 2) Подробно, обширно, обстоятельно (излагать). О. 1862. І. 75.  Словник української мови Грінченка