простувато

ПРОСТУВА́ТО.

Присл. до простува́тий.

Початок повістi видався як мiнiмум читабельним. Таке собi шеклiподiбне щось, пересаджене на наш ґрунт. Себто, написане iз гумором, простувато, але й не без цiкавої iдеї (з публіц. літ.).