простукування
ПРОСТУ́КУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. просту́кувати.
Пальпація і простукування обох нирок нічого певного не могли дати, бо хворий кричав і метався від найменшого дотику лікарських пучок (Б. Антоненко-Давидович);
Якщо дерево здорове і процес загнивання ще не почався, то при простукуванні чути чистий звук (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)