простукувати

ПРОСТУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОСТУ́КАТИ, аю, аєш, док.

1. що. Постукуючи, перевіряти, досліджувати що-небудь.

Все йде [колійний обхідник] і йде, час від часу зупиняючись, щоб простукати молотком рейку (з газ.);

Геолог простукає кожний цікавий для нього камінець, обмацає і огляне його (з газ.);

* Образно. В напівтемному коридорі, мов тіні, сновигають висушені ранами і хворобами люди, бездушно простукують підлогу саморобні костури (М. Стельмах);

// розм. Досліджувати стан внутрішніх органів за звуками, утворюваними легким постукуванням медичного молоточка або пальців по тілу; вистукувати.

Простукати хворому груди.

2. що, кому і без дод., розм. Передавати кому-небудь щось умовним стуком (звичайно про ув'язнених).

3. тільки док. Видати стук.

Пройдуть жінки, пригаслі, сумнолиці, .. Простука поштаря підковане взуття (М. Бажан).

4. тільки док., чим і без дод. Пройти, пробігти, проїхати, стукаючи чим-небудь.

З'явились в столову [їдальню] німці. Простукали каблуками подовж столів (М. Коцюбинський);

Повз рубку гучно простукав підборами розсильний (Д. Ткач).

5. тільки док. Стукати якийсь час.

Значення в інших словниках

1. простукувати — просту́кувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. простукувати — -ую, -уєш, недок., простукати, -аю, -аєш, док. 1》 перех.Постукуючи, перевіряти, досліджувати що-небудь. || розм. Досліджувати стан внутрішніх органів за звуками, утвореними легким постукуванням медичного молоточка або пальців по тілу; вистукувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. простукувати — ВИСТУ́КУВАТИ (визначати стан внутрішніх органів за звуками, утвореними легким постукуванням молоточка або пальців по тілу), ПРОСТУ́КУВАТИ. — Док.: ви́стукати, просту́кати. (Лікарі) вислуховували,.. вистукували й мацали, кого необхідно було вистукати (Ю.  Словник синонімів української мови