простукувати

просту́кувати

-ую, -уєш, недок., простукати, -аю, -аєш, док.

1》 перех.Постукуючи, перевіряти, досліджувати що-небудь.

|| розм. Досліджувати стан внутрішніх органів за звуками, утвореними легким постукуванням медичного молоточка або пальців по тілу; вистукувати. Простукати хворому груди.

2》 перех. і без додатка, розм. Передавати кому-небудь щось умовним стуком (звичайно про ув'язнених).

3》 тільки док., неперех. Видати стук.

4》 тільки док., неперех. Пройти, пробігти, проїхати, стукаючи чим-небудь.

5》 тільки док., неперех. Стукати якийсь час.

Значення в інших словниках

1. простукувати — просту́кувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. простукувати — ПРОСТУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОСТУ́КАТИ, аю, аєш, док. 1. що. Постукуючи, перевіряти, досліджувати що-небудь. Все йде [колійний обхідник] і йде, час від часу зупиняючись, щоб простукати молотком рейку (з газ.  Словник української мови у 20 томах
3. простукувати — ВИСТУ́КУВАТИ (визначати стан внутрішніх органів за звуками, утвореними легким постукуванням молоточка або пальців по тілу), ПРОСТУ́КУВАТИ. — Док.: ви́стукати, просту́кати. (Лікарі) вислуховували,.. вистукували й мацали, кого необхідно було вистукати (Ю.  Словник синонімів української мови