Орфографічний словник української мови

простукувати

просту́кувати

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. простукувати — -ую, -уєш, недок., простукати, -аю, -аєш, док. 1》 перех.Постукуючи, перевіряти, досліджувати що-небудь. || розм. Досліджувати стан внутрішніх органів за звуками, утвореними легким постукуванням медичного молоточка або пальців по тілу; вистукувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. простукувати — ПРОСТУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОСТУ́КАТИ, аю, аєш, док. 1. що. Постукуючи, перевіряти, досліджувати що-небудь. Все йде [колійний обхідник] і йде, час від часу зупиняючись, щоб простукати молотком рейку (з газ.  Словник української мови у 20 томах
  3. простукувати — ВИСТУ́КУВАТИ (визначати стан внутрішніх органів за звуками, утвореними легким постукуванням молоточка або пальців по тілу), ПРОСТУ́КУВАТИ. — Док.: ви́стукати, просту́кати. (Лікарі) вислуховували,.. вистукували й мацали, кого необхідно було вистукати (Ю.  Словник синонімів української мови