Словник української мови у 20 томах

просякатися

ПРОСЯКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРОСЯ́КНУТИСЯ, ПРОСЯ́КТИСЯ, кну́ся, кне́шся, док.

1. чим. Наскрізь насичуватися, просочуватися чим-небудь;

// перен. Перейматися якоюсь проблемою, ситуацією, подією і т. ін.

“На війні , як на війні. Для нас створені тут саме такі умови, щоб ми змогли цілковито просякнутися цим духом і відчути себе справжніми військовими”, – вважає один із курсантів (з газ.);

Просякнутися духом епохи.

2. тільки недок. Пас. до просяка́ти.

Словник української мови (СУМ-20)