просяклий

ПРОСЯ́КЛИЙ, а, е.

Дієпр. акт. до прося́кнути, прося́кти 1, 3.

Накривав [Матвій] голову брилем, випускав сіру, просяклу потом і сіллю сорочку поверх штанів (Л. Юхвід);

Там тепле, тремтече повітря, повне барв, просякле медом і стиглими овочами, що все дзвенить і грає пташиним співом (Н. Королева);

У селі проживає багато стариків, один в один, кремезних, широкогрудих, наскрізь просяклих морським духом дідуганів (І. Волошин);

* Образно. В брудній, занедбаній і слізьми просяклій хаті.. знайшов Яць несподівано те, чого там, певно, не шукав (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. просяклий — прося́клий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. просяклий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до просякнути, просякти 1), 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови