Великий тлумачний словник сучасної мови

просяклий

прося́клий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до просякнути, просякти 1), 3).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. просяклий — прося́клий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. просяклий — ПРОСЯ́КЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до прося́кнути, прося́кти 1, 3. Накривав [Матвій] голову брилем, випускав сіру, просяклу потом і сіллю сорочку поверх штанів (Л.  Словник української мови у 20 томах