просякати

просяка́ти

-аю, -аєш, недок., просякнути і просякти, -кну, -кнеш, док.

1》 неперех. Поступово проникаючи крізь що-небудь, витікати, виділятися краплями або тонким струменем (про рідину).

|| Проникаючи крізь якісь отвори, щілини і т. ін., потрапляти куди-небудь.

2》 перех., чим, також у сполуч. зі сл. собою. Наскрізь насичувати, просочувати чим-небудь.

3》 неперех., чим. Наскрізь насичуватися, сповнюватися, просочуватися чим-небудь.

Значення в інших словниках

1. просякати — (потрапляти в середину чогось) проникати.  Словник синонімів Полюги
2. просякати — просяка́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. просякати — (що) просочуватися крізь що; (чим) насичувати|ся|, просочувати|ся|, г. пересякати, (- душу) наливатися, п!. ПЕРЕЙМАТИСЯ.  Словник синонімів Караванського
4. просякати — див. мокнути  Словник синонімів Вусика
5. Просякати — Просочитися  Неправильно-правильно
6. просякати — ПРОСЯКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОСЯ́КНУТИ, ПРОСЯ́КТИ, кну, кнеш, док. 1. без прям. дод., перев. крізь що. Поступово проникаючи крізь що-небудь, витікати, виділятися краплями або тонким струменем (про рідину).  Словник української мови у 20 томах
7. просякати — НАСИ́ЧУВАТИ (наповнювати що-небудь рідиною, парою, запахом і т. ін.), ПРОСО́ЧУВАТИ, ПРОСЯКА́ТИ також із сл. собою, НАПУВА́ТИ (НАПО́ЮВАТИ) поет., ПОЇ́ТИ поет.; ПРОЙМА́ТИ (про вологу, запахи, звуки тощо). — Док.  Словник синонімів української мови