протидіяння
ПРОТИДІ́ЯННЯ, я, с.
Дія за знач. протиді́яти.
Безладдя наше тягнулось. Всі спроби змінити старосту й установити в коридорі якийсь лад незмінно натикались на буйно-веселе, певне в своїй силі протидіяння анархістів (В. Винниченко);
Куди б його не закинула доля, .. завжди прислухався він [Т. Г. Шевченко] до мови пригнічених народів, вивчав їх поезію, фольклор і піднімав людей на протест, на протидіяння (П. Тичина).
Словник української мови (СУМ-20)