протидіяння

ПРОТИДІ́ЯННЯ, я, с.

Дія за знач. протиді́яти.

Безладдя наше тягнулось. Всі спроби змінити старосту й установити в коридорі якийсь лад незмінно натикались на буйно-веселе, певне в своїй силі протидіяння анархістів (В. Винниченко);

Куди б його не закинула доля, .. завжди прислухався він [Т. Г. Шевченко] до мови пригнічених народів, вивчав їх поезію, фольклор і піднімав людей на протест, на протидіяння (П. Тичина).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. протидіяння — протиді́яння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. протидіяння — -я, с. Дія за знач. протидіяти. Великий тлумачний словник сучасної мови