протидія
ПРОТИДІ́Я, ї, ж.
Дія, що спрямована проти іншої дії, перешкоджає їй.
Карні експедиції по селах, цинічне нехтування елементарних прав громадянина.. – все це, річ ясна, не могло не викликати протидії серед молодого покоління (Ірина Вільде);
Незважаючи на протидію російського царизму, зростала і зміцнювалася братерська дружба між діячами російської та української культури (з публіц. літ.);
Завдяки своїй конспиративній будові вона [ОУН] виявилася єдиною на Буковині українською організацією, що не тільки витримала репресії уряду, а й навіть зросла на протидію їм (з наук. літ.);
Сік алое став визнаним засобом мобілізації організму для протидії хворобі (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- протидія — протиді́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- протидія — див. опір Словник синонімів Вусика
- протидія — -ї, ж. Дія, що спрямована проти іншої дії, перешкоджає їй. Великий тлумачний словник сучасної мови
- протидія — ПРОТИДІ́Я (дія, що спрямована проти іншої дії, перешкоджає їй), ПРОТИВЕ́НСТВО заст.; САБОТА́Ж (прихована протидія здійсненню чогось). Словник синонімів української мови